Атоксіл в комплексній терапії алергодерматозів.

Мільйони людей щодня стикаються з алергією. В Україні також продовжує зростати поширеність алергічних захворювань, особливо серед дітей. За статистикою, 15-25% жителів України хоча б раз у житті хворіли на кропив’янку (за даними зарубіжних авторів, кожна третя людина хоча б раз у житті страждала на кропив’янку). 

Найчастіше кропив’янка вражає людей у віці від 21 до 60 років, частіше жінок, що, мабуть, пов’язано з особливостями їх нейроендокринної системи. У зв’язку з широкою поширеністю кропив’янка має серйозний характер медико-соціальна проблема. Кропив’янка – це група захворювань, основною клінічною ознакою яких є поява дифузних або обмежених пухирчастих елементів шкірного висипу.

Кропив’янка може бути як самостійним захворюванням, так і симптомом самих різних захворювань з точки зору механізму і прогнозу.

 Найбільш поширеними причинами кропив’янки є: -Продукти; -Ліки – пилкові, побутові, епідермальні алергени; – паразитарна інвазія (гельмінти, найпростіші); – отрута перетинчастокрилих (бджіл, ос, шершнів); – бактерії, віруси, грибки; – фізичні та психогенні фактори; – супутня патологія (неопластичні захворювання, системні захворювання сполучної тканини, захворювання травної та ендокринної систем та ін.).

До розвитку гострої кропив’янки частіше призводять лікарські препарати, харчові продукти, інфекційні, пилкові, епідермальні, побутові та комахові алергени. 

Хронічна рецидивуюча кропив’янка пов’язана з різними фізичними факторами. До сих пір не існує загальноприйнятої класифікації кропив’янки, на практиці її найчастіше поділяють на алергічну і неалергічну, за тривалістю захворювання (гостра – до 6 тижнів, хронічна – більше 6 тижнів) Порушення бар’єрної функції внутрішніх органів при хронічних захворюваннях, в тому числі і кропив’янці, полегшує надходження в організм екзогенних токсинів різної природи, крім того, змінюються процеси детоксикації і виведення чужорідних речовин з організму. 

В результаті значної антигенної стимуляції імунокомпетентних клітин відбувається гіперпродукція IgE; посилення синтезу імунних комплексів з пошкодженням мембран і вивільненням з них біологічно активних речовин (гістаміну, серотоніну, ацетилхоліну та ін.) в кровотік. 

Накопичення цих речовин в організмі призводить до розвитку ендотоксикозу і погіршує стан хворого.

Все це мотивує до вдосконалення терапії даної патології. Підхід до лікування повинен бути комплексним, з урахуванням всіх ланок патогенезу захворювання. Крім елімінаційних заходів, антигістамінних препаратів і глюкокортикостероїдів, необхідно включати в комплекс терапії при цьому стані антросорбенти. 

Дезінтоксикація макроорганізму є однією з важливих складових комплексної терапії хворих на кропив’янку. В останні роки з метою дезінтоксикації широко використовуються ентеросорбенти, асортимент яких на фармацевтичному ринку України досить великий.

 Слід пам’ятати, що сучасні ентеросорбенти повинні відповідати наступним вимогам: нетоксичність, відсутність шкідливого впливу на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту, хороша евакуація зі шлунка, висока сорбційна ємність, сприятливий вплив на шлунково-кишкову секрецію і біоценоз мікрофлори травних органів, відсутність негативних органолептичних властивостей сорбенту (ароматичних добавок). 

До таких препаратів, що відповідають цим вимогам, відноситься Атоксіл – препатат сорбентів 4-го покоління (діоксид кремнію). Головною особливістю Атоксілу (високодисперсного кремнієвого сорбенту) є його білковосорбційна здатність, завдяки якій екзо- та ендотоксини, алергени, антигени та інші шкідливі речовини білкового походження зв’язуються, інактивуються та виводяться з організму. 

Атоксіл має найвищу площу активної сорбційної поверхні, близько 400 м2/г, що забезпечує швидке зниження ендогенної інтоксикації. Препарат має високий профіль безпеки. На відміну від вугільних сорбентів, він не травмує слизову оболонку шлунка і повністю виводиться з організму. 

У порівнянні з існуючими сорбентами володіє кращими органолептичними властивостями. 

Лікування показало, що додаткове введення Атоксілу пацієнтами з кропивянкою, в більш ранній період призводило до поліпшення стану хворих . Зникнення шкірного свербіжу відзначалося в 2 рази раніше . 

Уртикарні висипання полегшувалися в середньому на 2,5 дня раніше при прийомі Атоксілу, а рецидиви шкірних висипань  зменшувались втричі .  Набагато раніше   зменшувалися або зникали повністю прояви інтоксикаційного синдрому (слабкість, головні болі, швидка стомлюваність, зниження апетиту)  

Атоксил має високу клінічну ефективність у хворих на гостру і хронічну кропив’янку. При використанні Атоксіл спостерігається більш швидка динаміка полегшення симптомів захворювання, що дає можливість скоротити тривалість лікування та зменшити навантаження глюкокортикостероїдними препаратами.